тонічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
політонічний — а, е: •• Політоні/чний на/голос вид наголосу, при якому відмінність у висоті основного тону голосу або підвищення і зниження його протягом складу є фонологічно значимою … Український тлумачний словник
силабо-тонічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. 1) Поліпшувати функціональний стан органів, тканин і т. ін. живого організму. || перен. Підвищувати життєвий тонус, підбадьорювати. 2) Робити тонічним, наближати до тонічного (вірш) (див. тонічний 2)) … Український тлумачний словник
тонічність — ності, ж. Абстр. ім. до тонічний … Український тлумачний словник
силабо-тонічний — а, е. Який ґрунтується на дотриманні певної кількості складів у віршовому рядку та на відповідному розташуванні наголосів … Український тлумачний словник
тоноклонічний — а, е, мед. Який одночасно і тонічний (див. тонічний II), і клонічний … Український тлумачний словник
діатонічний — а, е, муз. Розташований у порядку інтервалів нормального звукоряду; який послідовно по ступенях переходить від ладу до ладу. •• Діатоні/чна га/ма поступенева послідовність основних звуків, що складається з тонів та півтонів. Діатоні/чний… … Український тлумачний словник
панічний — а, е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Панічний тон. || Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.). Панічний жах … Український тлумачний словник
хот-тон — у, ч. 1) Архаїчний джаз, пов язаний з африканськими джерелами і традиціями афро американського фольклору. 2) Специфічний комплекс виражальних засобів афро американської музики і негритянського джазу в сфері ритміки, мелодики, інтонування,… … Український тлумачний словник
